Що таке Резиденції ідей і чому до Львова приїжджають з усієї України

Чому виник університет

Коли громади з різних регіонів України хочуть побачити, як працюють міські рішення не на папері, а в реальному житті, вони їдуть до Львова. Саме тому від початку повномасштабного вторгнення у місті проводять навчальні резиденції для українських муніципалітетів — щоб передати свій успішний досвід, почути про досвід колег і допомогти іншим знайти рішення у складних реаліях війни.

Мер Львова Андрій Садовий, співорганізатор навчальних програм Остап Процик разом із учасницями освітньої резиденції на балконі міської Ратуші

Загалом до Львова на навчання минулого року з молодіжної політики, політики пам’яті, управління відходами, доступності міського простору та освіти приїхали понад 100 представників громад з різних регіонів України.

Як з’явилася ідея резиденцій

Формат навчальних резиденцій народився у Львові ще до повномасштабного вторгнення, — розповідає Остап Процик, один з організаторів програми, директор школи муніципального управління університету UNBROKEN. Передував цьому проєкт Urban Talks у 2018 році, коли львівська команда на чолі з мером Андрієм Садовим відвідала майже всі обласні центри України. Тоді громади обмінювалися досвідом місцевого самоврядування, урбаністики та розвитку міських просторів.

Остап Процик (по центру), співорганізатор навчальних резиденій у Львові

«Після тих зустрічей представники різних українських громад почали приїжджати до Львова — дивитися, як ми працюємо. І ми зрозуміли, що цей обмін досвідом потрібно структурувати, перетворити в освітні програми, які будуть давати якісний результат.

Так народилася ідея резиденцій. Назву „резиденція“ ми запозичили зі середовища культури, коли митці чи художники приїжджають на якийсь час у певне місце для обміну досвідом та спільного творення», — пояснює Остап Процик.

Але потім ковід, повномасштабна війна і логічно, що ідею поставити на паузу.

Ініціативу Львова підтримала Шведська асоціація місцевого самоврядування і вже в другій половині 2022-го у Львові повернулися до проведення резиденцій, але вже на теми, які диктували нова реальність: як жити, відновлюватися й розвиватися у воєнних умовах.

Досвід, що формує стійкість

Українські захисники проходять реабілітацію у центрі UNBROKEN: військові з ампутаціями тренуються ходити на протезах і милицях у світлому залі.

Перш за все, українські громади зацікавив львівський досвід у медичній сфері — передусім у лікуванні та реабілітації ветеранів і людей, які постраждали від війни. Центральне місце тут посідає центр UNBROKEN. Згодом громади почали звертатися також по інший досвід Львова: як підтримувати ветеранів та їхні родини, як долати бар’єри та робити міський простір доступним для людей з інвалідністю, як забезпечувати стійкість громади і безперебійну роботу комунальних підприємств у кризових умовах.

«Також дуже багато запитів від наших колег було на наш досвід роботи з міжнародними партнерами, налагодження співпраці та участь у міжнародних програмах підтримки міст.

На сьогодні в Україні менше половини громад мають міжнародних партнерів, і це при тому, що в останні роки ця цифра суттєво зросла. До війни лише одиниці мали активні міжнародні контакти. Зараз вже громади розуміють, що це важливо і для розвитку міст, і для процесу євроінтеграції. Багато роботи в цій сфері роблять наші партнери з Cities4Cities», — зауважив Остап Процик.

Учасники однієї з навчальних резиденцій у Львові

Участь у навчальних резиденціях для представників громад безкоштовна. Учасників обирають за результатами конкурсного відбору. Бо зазвичай бажаючих більше, ніж Львів може прийняти. Буває, що на одне місце претендує 15 людей, це при тому, що всього на резиденцію обирають 15−20 представників від різних громад. Це можуть бути міські голови, їх заступники, керівники підрозділів, або ж представники різних сфер життєдіяльності міста. Ключовим критерієм відбору є дотичність до теми резиденції та бажання впроваджувати якісні зміни у своїй громаді.

Від початку війни у Львові вже провели десятки резиденцій, в яких взяли участь близько 500 людей. В цьому році формат навчальної програми дещо змінили і тепер Львівська мерія проводить резиденції спільно зі школою муніципального управління новоствореного Університету UNBROKEN.

Молодь у фокусі

Першою у форматі навчальних резиденцій стартувала програма «Молодь у фокусі: як залишитися і зростати вдома». Протягом шести днів, з 6 по 11 жовтня, учасники з різних регіонів України вивчали, як будувати ефективну молодіжну політику, розвивати підприємництво та створювати простори для самореалізації молоді.

Учасники молодіжної резиденції позують на баскетбольному майданчику. Позаду — яскравий стріт-арт мурал з урбаністичними мотивами та кошик для баскетболу, що створює атмосферу сучасного міського простору

Гості відвідали міські простори — Lviv Open Lab, Urban Camp, PixLab, Кампус Української академії лідерства — і на власні очі побачили, як львівська молодь втілює свої амбітні ідеї.

Василь Власов — активіст з Кам’янця-Подільського, учасник молодіжної резиденції. У своєму місті він допомагає організовувати різні молодіжні заходи. Хлопець не приховує свого захоплення від побаченого у Львові.

«Я стежу за подіями, які відбуваються у Львові, насамперед в контексті титулу „Молодіжної столиці Європи“, і коли я приїхав сюди, на молодіжну резиденцію, перше питання, яке у мене виникло — як ви це зробили?

Мене вразило ваше соціальне підприємництво в школах. Це те, що я би хотів запропонувати своєму місту, щоб наші школярі також навчалися вести бізнес. Особливо сподобалася ідея львівських школярів переробляти старі радянські книжки на крафтовий папір. Туди ще можна додати насіння рослин і робити візитівки, які згодом проростуть. Я би дуже хотів зреалізувати цю ідею і сподіваюся мені це вдасться», — ділиться враженнями від резиденції Василь Власов з Кам’янця-Подільського.

Вікторія Шевц приїхала на резиденцію до Львова з Борисполя. У своїй громаді вона очолює управління молоді та спорту та є депутаткою місцевої ради. Жінку найбільше вразили люди у Львові, які змінюють місто, розвивають молодь, знаходять ресурси, не опускають руки і впевнено йдуть до своєї мети.

«Мені б хотілося, щоб кожна українська громада мала такі молодіжні простори, як у Львові. Це справді надихає і є необхідним для розвитку молоді. Але що я побачила у Львові, що ці проєкти починаються з людей — ідейних, натхненних. Вони пишуть гранти, шукають можливості, багато роблять своїми руками, що не потребує бюджетних коштів. Вам же ж все готове ніхто не дав?!

Наприклад ваш Urban Camp: стара радянська закинута будівля перетворилася на креативний простір, де підлітки з цілого району можуть розвивати свої здібності та з користю проводити час. Тому дуже мотивує і надихає людська наполегливість, стійкість, бажання зробити щось хороше для свого міста, для молоді.

Мене також вразила презентація наукового працівника з простору Lviv Open Lab. Я слухала і дивувалася, наскільки цікаво науку подають для молоді. Це треба постаратися, щоб діти полюбили фізику, хімію, біологію. Вражає технічне забезпечення цього простору, зокрема ці принтери, що друкують предмети з пластику», — говорить Вікторія Шевц з Борисполя.

Вшанування пам’яті

Керуючий справами виконавчого комітету Львівської міськради Євген Бойко розповідає учасникам резиденції про політику пам’яті у Львові

Львів й надалі отримує численні запити від громад щодо свого досвіду в різних сферах. Особливе місце серед них посідає тема належного й гідного вшанування новітніх Героїв та Героїнь. Саме тому наприкінці жовтня у місті провели навчальну програму «Політика пам’яті у Львові» — чотириденну резиденцію для тих, хто прагне формувати сучасну міську політику пам’яті та шукати нові практики вшанування воїнів.

Як розповів керуючий справами виконавчого комітету Львівської міськради Євген Бойко, конкурс на участь у резиденції був великий: на програму зареєструвалися 70 охочих, хоча місць було лише для 20 учасників. У перший день вони обговорювали організацію поховань військових: від логістики до забезпечення церемоній і військових атрибутів. Наступні дні включали лекції та дискусії зі спікерами, дотичними до теми політики пам’яті.

«Ми мали чотири насичені дні, під час яких розповідали про культуру пам’яті у Львові. Це не лише загальноміська церемонія прощання з воїнами, а ціла система дій, через яку місто висловлює вдячність і шану тим, хто загинув через напад росії.

Ми запровадили єдиний стандарт військових поховань, розвиваємо меморіалізацію у міському просторі — у назвах вулиць, скверів, пам’ятних таблицях, освітніх ініціативах. Готуємося до будівництва військового Меморіалу Героїв.

Сподіваюся, що учасники резиденції зможуть проаналізувати цей досвід і застосувати бодай частину у своїх громадах. Водночас ми отримали цінну інформацію про їхні практики: кожне місто має свої особливості, і цей взаємний обмін — наша спільна відповідальність: зберегти пам’ять і передати її наступним поколінням», — наголошує Євген Бойко.

Те, як у Львові віддають шану полеглим українським захисникам, вражає представників інших регіонів, особливо зі Сходу України.

Марина Пасічник (по центру) – учасниця однієї з навчальних резиденцій

Марина Пасічник з Донеччини, пригадує своє здивування, коли побачила як у Львові все «завмерло» рівно о 9:00.

«Я коли приїхала до Львова — була вражена, як у вас глибоко вшановують Героїв. Я спочатку не зрозуміла, чому всі стоять і все зупиняється о 9-й годині. У нас теж є „хвилина мовчання“, але щоб так всі без винятку — і люди, і транспорт зупинялися — такого у нас немає. У школах під час онлайн навчання — так, але на вулиці — ні. Можливо це через постійні обстріли і через те, що більшість людей ховаються і перебувають у своїх домівках», — розповідає жінка.

Від управління відходами до доступності

Учасники резиденції з управління відходами «Від сміття до цінностей»

Окрім молодіжної резиденції та програми, присвяченої політиці пам’яті, цієї осені у Львові відбулися ще дві важливі навчальні ініціативи. Перша — резиденція з управління відходами «Від сміття до цінностей», учасники якої занурювалися в тему ефективного поводження з відходами та вивчали практичні підходи для впровадження у своїх громадах. Друга — резиденція «Місто для кожного: доступність, гідність, повага», що була присвячена створенню міського простору, у якому кожна людина почуватиметься гідно та комфортно.

А на початку грудня Львів провів ще й Освітню резиденцію, де педагоги з різних регіонів отримали можливість ознайомитися з найкращими практиками міста у сфері освіти та перейняти корисний досвід від львівських колег.

Важливою частиною резиденцій є зустріч із міським головою Львова Андрієм Садовим. У стінах Ратуші учасники програми спілкуються з мером про результати резиденції, діляться враженнями від навчання та отримують сертифікати про участь у програмі.